Часто буває так, що ми не цінуємо те, що маємо, бо не знаємо справжню ціну самобутності і автентичності української культури. Це означає, що потрібно безупинно вивчати минуле свого народу, щоб знати та берегти те, що віками шанували і передавали з покоління в покоління наші пращури. Тому ми маємо любити рідну землю, її людей, любити життя, а головне –все робити для того, щоб люди навколо ставали кращими, духовно багатшими, щоб у кожного після зустрічі з тобою залишалось щось яскраве, позитивне й незабутнє. Саме так поставлена виховна робота в Новоселівському НВК. Учні добре знають державні символи, історію створення, свято шанують їх. А скільки є народних символів-оберегів в українців! Яка цікава доля в них! Впродовж кількох останніх років учні, батьки та жителі Новоселівської громади знайомляться із народними символами саме в стінах школи. Багато цікавого вони дізналися про українську хату, квіти біля неї, про піч, про посуд, про рушники й вишиванку, про дівочу косу та багатобарвний український віночок, про писанку та про гаївки великодні. Зараз, у переддень новорічних свят, в шкільному концертному залі силами вчителів, дитячого фольклорного гуртка, учасниць самодіяльного народного колективу «Тоніка» проведено яскраве народознавче свято української королеви-хустки. Директор школи Борщавецька Т.М. сама наполегливо готувала презентацію свята, узгоджуючи із сценарієм, який створили творчі педагоги-організатори Кустол О.А , Матіїва Н.В. та вчитель музики Григорчук М.І. Сцена шкільної зали одяглася в різнокольорові хустки: і великі з китицями, і тернові накидні, весільні і святкові, сучасні і дуже давні, хусточки маленькі вишивані подарункові, траурні…Калейдоскоп з хусток нараховував близько 50 штук. Звучали пісні сумні й веселі, весільні й дитячі – все про хустку. Вчителі української мови та літератури Калафицька І.В та Мельниченко Л.С. розповідали про історію хустки, як вона використовувалась в побуті, на святах. А сцену бабусі із онучкою зіграла Кличова Є.В. з своєю онучкою Лізою. Зворушливо звучали вірші про хустку у виконанні читців- декламаторів школи: Сніжани Михальчук, Ірини Ткачук, Ірини Гнідко, Вероніки Кривулі та Юлії Махлай. Такі свята-зустрічі виховують добру, розумну, щиру людину, патріота українця, який знає свій рід, його звичаї та свято їх береже.