Головна | Реєстрація | Вхід | RSS Вівторок, 26.09.2017, 14:07

Новоселівський

    НВК

 
 
                                                                                 
                               
           
                                                                 
Меню сайту
Категорії розділу
Вчителям географії [0]
Від вчителя географії Борщавецького Вадима Анатолійовича
Вчителям географії [3]
Вчителям математики [0]
Від вчителя математики та економіки Кустола Олександра Анатолійовича
Вчителям математики [5]
Мої файли [1]
Вчителям [13]
Методичні рекомендації до уроків
Методична скринька [5]
Поради учням [3]
Рекомендації батькам [2]
Наше опитування
Який предмет Вам найбільше подобається?
Всього відповідей: 63
Статистика
Погода в Украине

Каталог файлів

Головна » Файли » Вчителям географії

Міжкультурна освіта як засіб формування полікультурної компетентності сучасної особистості. (Автор Борщавецький В.А.)
13.04.2011, 23:58
Всеукраїнський конкурс „Учитель року – 2010”
ІІІ (заключний) тур
номінація:географія

Опис педагогічного досвіду
Борщавецького Вадима Анатолійовича, вчителя географії вищої категорії, вчителя - методиста Новоселівського НВК "ЗОШ І - ІІІ ступенів – дитячий садок" Великомихайлівського району Одеської області,
з реалізації проблеми:

Міжкультурна освіта
як засіб формування полікультурної компетентності сучасної особистості


Європа є спільнотою, яка базується на
загальноприйнятих цінностях,
багатокультурною у своєму минулому,
сучасності і майбутньому.
Політична декларація
(Рада Європи, 2000 рік)

Сучасна цивілізація упевнено крокує шляхом глобалізації та інтеграції. Європейська інтеграція – створення ЄС – яскравий цьому приклад. Особливого значення набувають питання автентичності та визначення місця особистості в багатокультурному світі. За Г.Сковородою, який визнавав рівними всі народи і всі релігії світу, рух до самоідентифікації як окремої людини, так і всієї нації проходить через самозаглиблення, самопізнання, «вслуховування в себе». Такі складові елементи культури як мова, релігія, традиції допомагають усвідомити свою національну неповторність. Разом з тим постають питання про розмежування істинного патріотизму та проявів націоналізму, проблеми співіснування, збереження та взаємопроникнення культур. Свобода особистості, права людини, толерантність, відкритість, запобігання расизму та ксенофобії – саме такі цінності впливають на європейській вимір освіти. Ми можемо багато чого навчитися у Європи, багато чого можна навчитися і у нас. Українська нація – нація високої культури, толерантності, громадянської активності у питаннях збереження своєї культурної спадщини.
Проблема полікультурної освіти набуває особливої актуальності та складності в поліетнічному багатонаціональному українському суспільстві. Сучасні педагогічні реалії вимагають з одного боку врахування етнокультурного чинника, з другого – створення умов для пізнання культури інших народів. Досліджуючи тенденції розвитку сучасного суспільства, я стикнувся з такими реаліями:
- глобалізація соціального і економічного простору призводить до стирання відмінностей між культурами, створення доволі одноманітної культури техногенного суспільства;
- Радою Європи прийняті п’ять ключових компетенцій, серед яких пріоритетною для своєї педагогічної діяльності я визначив компетенцію, пов’язану з життям в багатокультурному суспільстві;
- шкільна географічна освіта має значний потенціал з виховання полікультурної компетентності учнів, але на відміну від історії та літератури, все ще залишається осторонь процесів міжкультурної освіти.
Проаналізувавши сучасні дослідження з цієї проблеми, я дійшов висновку, що найбільшого розвитку вона дістала в багатонаціональних і багатокультурних регіонах світу. В своїй роботі я спираюсь на досвід польських освітян (К. Кошевську та Є. Бобінську) з Варшавського Центрального осередку вдосконалення вчителів; використовую матеріали кримських дослідників на чолі з М.А. Араджионі, впроваджую технології критичного мислення А. Кроуфорда, В. Саула та інших; керуюсь статтею 3 Закону України "Про загальну середню освіту", яка підкреслює, що "загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави".
Перед школою, в тому числі і перед шкільною географією, наразі стоять завдання вивчення культурної спадщини свого народу й народів інших країн, усвідомлення рівності всіх культур та повага до відмінностей. За допомогою поєднання принципів міжкультурної освіти та інтерактивних технологій я створив власну технологію – «Міжкультурна освіта на уроках географії як засіб формування полікультурної компетентності сучасної особистості», яка дозволяє також ефективно впливати на становлення громадянських позицій поліетнічного осередку району.
Основним завданням реалізації технології стало:
- виховання учнів у дусі культури світу та міжнаціонального гуманізму;
- формування установок на інтеграцію в полікультурне суспільство;
- розвиток вмінь та навичок взаємодії з носіями різних культур.
Основним змістом технології є:
- систематизація та впровадження форм і методів інтерактивних технологій для формування полікультурної компетентності;
- побудова навчального-виховного процесу з географії на основі гуманістичних переконань, ідей свободи і ненасильства;
- виявлення творчого потенціалу учнів з метою стимулювання самоосвіти та саморозвитку впродовж всього життя за допомогою технологій проектного навчання;
- формування в особистості установок поліфонічного сприйняття світу, толерантності як морального ідеалу та норми поведінки;
- застосування елементів критичного мислення для корекції власних суджень та переконань щодо загальноприйнятих критеріїв і штампів.
Практичне значення досвіду полягає в забезпеченні мотивації до розвитку полікультурних компетенцій учнів. Завдяки цьому під час навчально-виховного процесу в учнів відзначаються такі позитивні зміни:
- більш свідоме сприйняття національної автентичності та свого місця у багатокультурному суспільстві;
- дбайливе і толерантне ставлення до культурних відмінностей та усвідомлення рівної цінності всіх культур;
- ефективна праця в колективі на основі спільних рішень та повага до думки іншого;
- сформованість творчого мислення, системи самостійних суджень, вміння відходити від загальноприйнятих критеріїв та штампів.
На основі цього провідна ідея мого досвіду полягає в формуванні полікультурної компетенції як такої, що є основою становлення особистості в розмаїтті навколишнього світу і ефективного співіснування з ним.
Інноваційна значущість полягає у формуванні сучасної технології полікультурного сприйняття на основі вивчення культури свого народу та культур світу через призму природно – географічних особливостей території.
Шляхи формування і розвитку полікультурного сприйняття я вбачаю в залучені учнів до активної діяльності на уроці, використанні інтерактивних форм навчання та впровадження елементів міжкультурної освіти. При плануванні і проведенні уроків прагну свідомо вибирати завдання і методи, які найкраще підходять до реалізації цієї ідеї. Для толерантності суспільства необхідна толерантність кожної людини. В школі – це система відносин «учень-учень» та «учень-вчитель». Тому на уроках використовую такі популярні методи і техніки процесу навчання:
- дискусія. Метод дозволяє не тільки активізувати роботу учнів, а і вирішує багато комунікативних проблем. Дискусія навчає аргументовано висловлювати свою точку зору, критично ставитись до власних поглядів та поглядів інших людей, поважати будь-яку точку зору, бути готовим до її сприйняти та обговорення. Для цього формулюю тему дискусії таким чином, щоб неможливо було дати однозначну оцінку. Наприклад, порівняння Польщі і Білорусі при вивчення теми «Країни Європи» у формі дискусії дає змогу не тільки визначити ступінь розвитку економіки, але й спробувати визначити причини вибору країнами певної системи господарювання в залежності від культурних традиції та пріоритетних зовнішніх зв’язків. В залежності від навчально-виховних цілей використовую види дискусій як «Прес», «Дипломатія», «Універсальний опонент», «Німа дискусія», «Критеріальний покер»;
- метаплан. Техніку метаплану використовую для обговорення важких, суперечливих питань та розв’язання певного конфлікту. Вона не виявляє правоту одного з учасників суперечки, а дає змогу побачити якнайбільше аспектів досліджуваної проблеми. Головний зміст цієї техніки тісно пов’язаний з завданнями міжкультурної освіти. Розглядаючи таким методом питання інтеграції України в ЄС чи НАТО, або співіснування на певній території багатьох релігій, учні самостійно підходять до фундаментального висновку, що не кожна проблема має однозначне рішення (додаток 1);
- навчання в малих групах формує вміння учнів обмінюватись думками, реагувати на пропозиції і зауваження співрозмовників, краще розуміти проблему, розглядаючи її з різних точок зору. Малі групи створюють можливість для активної діяльності навіть слабких учнів. Для роботи в малих групах я використовую опрацювання невеликих текстових повідомлень, вирішення конкретних завдань, ознайомлення з новими поняттями.
У своїй роботі я спираюсь на методи та завдання, притаманні міжкультурній освіті:
- пошук знань про представників інших народів. Цей напрямок реалізую через завдання, що спонукають учнів до збору інформації про культуру народів світу та її різноманітність. Результатом цієї діяльності є доповіді, виступи, презентації, випуски бюлетенів і публікацій. Вдалим, з моєї точки зору, є приклад шкільної географічно-краєзнавчої газети «Крок», яку я випускаю разом з учнями (додаток 2). Створюючи її, учні розвивають вміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології;
- пошук спільного коріння. Учні аналізують культурні традиції народів – сусідів, вивчають міграційні процеси, знайомляться з національним складом своєї родини, відшукують в різних культурах і системах господарювання схожі риси, які стають першим кроком до взаємопорозуміння;
- пошук культурних зв’язків. Цей метод допомагає усвідомити чинники об’єднання людей в сучасному світі, причини того, як родинні, культурні, економічні, політичні і соціальні зв’язки впливають на наше сьогодення і майбутнє. Результатами такої роботи стає спільна проектна діяльність учнів різних національностей, поглядів, соціальних груп тощо. Так, в рамках одного з проектів учням було запропоновано зібрати інформацію про традиційну обрядовість українців, росіян, молдован, болгар, які проживають у Великомихайлівському районі. В процесі роботи над проектом учні зрозуміли, що релігійні свята вивчених народів практично співпадають. Це позитивно відобразилось на відношенні школярів один до одного в подальшому спілкуванні. Результати цієї діяльності були презентовані на шкільній виставці (додаток 3);
- робота над подоланням стереотипів. З цією метою учні працюють у міжшкільних та міжнаціональних проектах, накопичують матеріали, які підтверджують або спростовують стереотипну думку, сформовану під впливом як батьків, так і суспільства в цілому. Це дозволяє усвідомити, а згодом нейтралізувати та зруйнувати негативні стереотипи в нашому житті. Прикладом такої роботи є діяльність географічного гуртка «Ґалс», на засіданнях якого були заслухані доповіді на теми «Негроїдна і європеоїдна раса. Чи різні ми?», «Чи живуть в Україні «хохли» та «москалі» тощо. За матеріалами роботи гуртка учні старших класів проводять усні журнали для молодших школярів, заходи для батьків та членів місцевої громади;
- розуміння та повага до відмінностей усвідомлюється через глибоке вивчення національно-культурних особливостей. Воно втілюється завдяки роботі з порівняльними характеристиками, написанням рефератів країнознавчого характеру, проведення позаурочних заходів де акцентується увага на мистецтві та традиціях інших культур;
- вивчення культури свого народу реалізується через краєзнавчий матеріал починаючи з природознавства і закінчуючи курсом «Економічна і соціальна географія світу». Над краєзнавчим матеріалом учні працюють самостійно. Так, пошуково-дослідницька робота учнів 8-9 класів «Природно-ландшафтні пам’ятки» дала змогу вивчити природні об’єкти нашої місцевості (додаток 4).
Вивчення питань культури та міжкультурної освіти не обмежується уроками географії. Велику увагу приділяю викладанню факультативних курсів з географії таких як «Географія культури», «Географія релігій», «Країнознавство». Мною розроблений робочий зошит з географії культури та посібник для вчителя з географії культури, які допомагають вчителю та учням ефективно проводити заняття з даного предмету.
Важливою складовою у формуванні полікультурної компетенції вважаю міжпредметні зв’язки з іншими навчальними дисциплінами, для реалізації яких проводжу інтегровані уроки з вчителями історії, іноземних мов, літератури, художньої культури. Учитель завжди повинен орієнтуватися в інформаційному просторі інших наук. Я використовую ці взаємозв’язки для формування в учнів цілісної картини світу та нинішнього суспільства. Так, у поясненнях соціаль-но-економічних проблем Німеччини учні використовують знання з історії, а саме процеси розділу та об’єднання країни. Вивчаючи природні особливості країн та материків вони роблять висновки щодо причин відмінності народів в одязі, побуті та формах житла на основі знань з літератури та мистецтва.
Аналіз ефективності використання елементів міжкультурної освіти на уроках географії та позаурочний час показує позитивні успіхи учнів в навчанні, вихованні і спілкуванні. Так, після введення до навчальної програми старшокласників факультативного курсу «Географії культури» настільки підвищився інтерес до вивчення географії, що учні нашої, невеликої сільської школи декілька років поспіль ставали призерами та переможцями обласних предметних олімпіад та конкурсів. Шість випускників школи обрали навчання на геолого - географічному факультеті Одеського національного університету ім.І.І.Мечникова, а випускниці університету 2010 року Моспан Тетяні запропоновано вступити до аспірантури.
Уроки з використанням зазначених технологій стають цікавими, змістовними, різноманітними. Слід відзначити також зростання рівня комунікативності, учні стають більш толерантними, класи дружніми і активними. Збільшується не тільки кількість учасників різних проектів, але й кількість тих, хто публічно презентує свою роботу.

Зростає також якість знань учнів моєї школи з предмету.

Формування полікультурної компетентності учнів знаходиться на етапі розвитку. У подальшій роботі планую віддати перевагу формуванню установок учнів та їх батьків на пріоритетне відношення до культури, культурної освіченості особистості порівняно з економічною грамотністю та розвитку їх критичного мислення. Загалом тільки постійна цілеспрямована робота школи і суспільства в цілому спроможна вирішити проблеми злагоди, співіснування, доброзичливості та толерантності. Девізом сучасної особистості повинні стати слова «Стань кращим і світ навколо стане кращим для тебе».

Опис здійснений
Борщавецьким В.А., 15.02.10 року,
с. Новоселівка Велокомихайлівського району Одеської області

Категорія: Вчителям географії | Додав: vadum
Переглядів: 3232 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
      

      
 
©Aleksandr Kustol
Форма входу
Пошук
Календар
Архів записів

Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter


Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz